Багато родин сьогодні розділені кордонами. Якщо близька людина померла вдома, а ви не можете приїхати, похорон усе одно можна провести гідно. Розповідаємо, як це влаштовано.
Крок перший: хто буде на місці
Потрібна довірена особа в Україні: родич, сусід, знайомий. Її роль мінімальна, підписати те, що потребує підпису, і бути присутньою. Усе інше бере на себе ритуальна служба.
Крок другий: документи
Основний пакет той самий, що і зазвичай: лікарське свідоцтво про смерть, паспорт померлого, паспорт заявника. Перелік і порядок отримання ми детально описали в статті які документи потрібні для організації поховання. Якщо родич за кордоном, свідоцтво про смерть отримує особа, яка звертається до ДРАЦС на місці.
Крок третій: узгодження на відстані
Ми показуємо зразки домовин, вінків і текстилю у месенджері, надсилаємо фото і називаємо повну вартість до початку робіт. Ви обираєте спокійно, без тиску. Оплата за домовленістю.
Крок четвертий: сам похорон
Беремо на себе транспорт, копання могили, доставку товарів, узгодження часу на кладовищі, координацію з церквою або громадою. Дотримуємось обряду тієї конфесії, яку сповідувала родина.
Крок п’ятий: після
Надсилаємо фотозвіт з церемонії. Далі за бажанням доглядаємо за могилою, встановлюємо пам’ятник, упорядковуємо ділянку і регулярно показуємо стан на фото. Багато родин з-за кордону користуються саме цим: регулярним доглядом.
Скільки часу це займає
Від першого дзвінка до церемонії зазвичай два-три дні, залежно від отримання документів. Ми на зв’язку цілодобово, різниця в часових поясах не заважає.
Перші дві доби: що встигнути
Найважче в цій ситуації те, що рішення треба приймати швидко, а ви за тисячу кілометрів. Порядок такий: спершу зафіксувати смерть, це робить сімейний лікар, швидка або поліція, залежно від обставин. Далі потрібна людина в Україні, яка фізично буде поруч і зможе підписати документи. І лише третім кроком ідуть домовина, вінки і дата, тобто те, про що зазвичай питають першим.
Якщо довіреної людини немає взагалі, скажіть про це одразу. У більшості сіл громади ми знаємо, до кого звернутися, і питання вирішується за кілька годин.
Чому третій день і як його зсунути
Традиційно ховають на третій день. Це не закон, а звичай, і його дотримуються, бо так склалося і так очікує громада. Зсунути дату можна, зазвичай на два-три дні, іноді довше, залежно від пори року і від того, чи є можливість зберігання тіла.
Про перенесення треба сказати одразу, до того, як домовлено зі священником і викопано могилу. Тоді все узгоджується спокійно і без зайвих витрат. Люди в селі поставляться з розумінням: усі знають, що діти на заробітках, і чекають, поки родина збереться.
Як брати участь на відстані
Ми виводимо відеозвʼязок із церкви і з цвинтаря. Найкраще працює простий варіант: хтось із рідних тримає телефон, а ми підказуємо, коли важливий момент. Можна попросити, щоб від вашого імені поклали вінок зі стрічкою і зняли це окремо.
Якщо звʼязок у селі слабкий, знімаємо відео і надсилаємо після. Це не те саме, що бути поруч, але значно більше, ніж дізнатися з чужих слів через тиждень.
Гроші: скільки і як передати
Повну суму ми називаємо до початку робіт і не міняємо її по ходу. Переказ приймаємо на картку українського банку, через Wise або Revolut, звичайним банківським переказом. Передоплату за весь похорон наперед не беремо і готівки на руки в день прощання не вимагаємо.
Окремо попереджаємо про типову пастку: не переказуйте кошти незнайомим людям, які напишуть вам у месенджер з пропозицією все організувати. У момент горя на це ловляться навіть обережні люди.
Що робити після похорону
Через кілька тижнів починається друга частина, про яку майже ніхто не думає заздалегідь: свідоцтво про смерть з апостилем, якщо документ поїде за кордон, спадщина з відліком шести місяців від дня смерті, і памʼятник, який ставлять не раніше ніж через рік, коли ґрунт осяде.
Ми ведемо родину і далі: подаємо документи від імені довіреної особи, надсилаємо готове свідоцтво поштою, доглядаємо могилу і надсилаємо фотозвіт після кожного виїзду.
Потрібна допомога з організацією