Про спадщину зазвичай згадують після сорока днів, і це нормально. Ненормально інше: дуже поширена думка, ніби через воєнний стан строки зупинилися і поспішати нікуди. Це не так, і саме через цю помилку люди втрачають майно.
Шість місяців, і вони не зупинялися
Строк на прийняття спадщини становить шість місяців від дня смерті. У 2022 році з’явилася урядова постанова, яку багато хто зрозумів як зупинку цього строку на час воєнного стану, і чутка пішла селами.
Верховний Суд поставив крапку: строк прийняття спадщини не зупинявся, він і далі становить шість місяців. Тобто якщо людина померла у вересні, заяву треба подати до березня наступного року.
Скажемо прямо, бо це важливо: якщо вам десь сказали, що можна не поспішати до кінця війни, вас ввели в оману.
До якого нотаріуса йти
За загальним правилом спадщина відкривається за останнім місцем проживання померлого. Для мешканців нашої громади це нотаріус у Жмеринці або в Шаргороді, залежно від того, де людина була зареєстрована.
Воєнний стан додав гнучкості для тих, кого це справді стосується. Якщо останнє місце проживання на окупованій території або в зоні бойових дій, заяву можна подати будь-якому нотаріусу на підконтрольній території. Якщо спадкову справу відкрили до окупації, її може продовжити інший нотаріус, не заводячи нову.
Тим, хто за кордоном, не обов’язково приїжджати. Заяву можна подати через консульство України або оформити в місцевого нотаріуса з апостилем і надіслати поштою. Головне встигнути в ті самі шість місяців.
Якщо ви жили разом з покійним
Тут закон на вашому боці, і про це варто знати. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, навіть якщо не подавав заяви. Те саме стосується малолітніх і неповнолітніх спадкоємців.
Але не поспішайте на цьому заспокоюватись. Щоб згодом переоформити будинок чи землю, все одно доведеться йти до нотаріуса і отримувати свідоцтво про право на спадщину, а факт спільного проживання підтверджувати документами. Найпростіше не покладатись на цю норму, а подати заяву у строк.
Що брати з собою
Мінімальний набір такий: свідоцтво про смерть, ваш паспорт та ідентифікаційний код, документи про спорідненість, тобто свідоцтво про народження або про шлюб, довідка про останнє місце проживання померлого, а також документи на майно, якщо вони збереглися.
Якщо документів на будинок чи землю немає або вони старі, це не привід не йти. Нотаріус скаже, що і де відновлювати, і головне ви вже зробите: вкладетесь у строк.
Якщо шість місяців уже минуло
Не все втрачено, але шлях довший. Є два варіанти. Перший, простий: інші спадкоємці, які прийняли спадщину, дають письмову згоду на включення вас до їх числа. Другий: звернення до суду з проханням визначити додатковий строк.
Суд задовольняє такі позови не автоматично, а лише коли причина пропуску була поважною і об’єктивною. Перебування на окупованій території, бойові дії, тяжка хвороба, тривале лікування зазвичай визнаються поважними. А от загальне посилання на воєнний стан у країні, коли людина весь час була вдома і могла піти до нотаріуса, суди відхиляють.
Перш ніж іти до нотаріуса, переконайтесь, що на руках є свідоцтво про смерть. Про те, де його отримати і як відновити, ми писали тут: свідоцтво про смерть.
Заява про прийняття і заява про відмову
У нотаріуса ви подаєте одну з двох заяв, і плутати їх не варто.
Заява про прийняття спадщини означає, що ви входите в число спадкоємців. Разом з майном приймаються і борги померлого, і це важливий момент, про який часто дізнаються пізно. Якщо у людини був великий кредит, спадкоємці відповідають за ним у межах вартості отриманого майна.
Заява про відмову означає, що ви свою частку не берете. Відмовитись можна на користь когось із інших спадкоємців або просто відмовитись. Строк на це той самий, шість місяців, і передумати після відмови вже не вийде.
Тому перш ніж бігти писати відмову, з’ясуйте, чи справді там самі борги. Це якраз той випадок, коли варто витратити годину на консультацію.
Заповіт: як дізнатись, чи він був
Багато хто впевнений, що заповіту не було, бо про нього нічого не чули. Насправді заповідач не зобов’язаний нікому розповідати.
Усі заповіти реєструються в Спадковому реєстрі, і нотаріус перевіряє його при відкритті спадкової справи. Тобто якщо заповіт існує, він знайдеться, навіть якщо посвідчувався в іншій області двадцять років тому.
Якщо заповіт є, спадщина йде за ним, а не за чергами родичів. Але навіть при заповіті закон захищає окремі категорії: неповнолітні та непрацездатні діти, непрацездатні вдова чи вдівець і непрацездатні батьки мають право на обов’язкову частку незалежно від того, що написано в заповіті.
Земельний пай і будинок у селі
Для наших країв це найчастіше майно у спадщині, і з ним найбільше мороки.
Типова ситуація виглядає так: будинок стоїть, у ньому все життя жила родина, а документів або немає, або вони оформлені на давно померлого діда. Тоді спадщину треба оформлювати послідовно, спершу за дідом, потім за батьком, і без суду обійтись вдається не завжди.
Що можна зробити вже зараз, не чекаючи: знайти всі папери, які є в хаті, навіть старі й пожовклі. Державні акти на землю, рішення сільради, технічні паспорти, старі договори. Складіть їх в одну папку і візьміть до нотаріуса всі одразу, нехай подивиться, з чим працювати.
Ми ритуальна служба, а не нотаріальна контора, але підкажемо, до кого і з чим іти, а за складнішим питанням допоможемо знайти юриста. Телефонуйте.
Матеріал має довідковий характер і не є юридичною консультацією. У конкретній ситуації звертайтесь до нотаріуса або адвоката.